Доброзичливість,
оперативність,
професіоналізм
ДЛЯ ВАС!
НТЦ СТАНКОСЕРТ
Сертификация систем менеджмента
Сертификация продукции
Оценка соответствия и Технические регламенты
Испытательный центр
Стандартизация
Солнечная энергетика
Энергоаудит
Прочее
Объявления















     

Untitled Document

ТК 75 «Станки»: гармонизация нормативних документов

ТС 75 «Machine-tools»: Harmonization of Normative Documents

В. Ситніченко, кандидат технічних наук, голова ТК 75, директор,

Я. Козловський, заступник директора, НТЦ «СТАНКОСЕРТ», м. Одеса

В. Ситниченко, кандидат технических наук, председатель

ТК 75, директор, Я. Козловский, заместитель директора, НТЦ «СТАНКОСЕРТ», г. Одесса

V. Sitnichenko, Candidate of Technical Sciences, ТС 75 Head, Director,

Ya. Kozlovsky, Deputy Director, Scientific and Technical Centre «STANKOSERT», Odesa

Гармонізація національних нормативних документів (НД) з міжнародними та європейськими створює умови для рівноправної присутності вітчизняної продукції на закордонних ринках. Зважаючи на високу динамічність вимог на продукцію, роботи з гармонізації необхідно виконувати у стислі терміни.

Технічний комітет стандартизації ТК 75 «Верстати» був заснований у 1993 році на базі Українського НДІ верстатів та інструментів, із залученням верстатобудівних підприємств та інших організацій України, що розробляли і виготовляли за різними напрямками від 25 % до 40 % продукції верстатобудування колишнього СРСР.

У період 1993-1996 років найбільш важливим було вирішення двох завдань: розвиток української технічної мови і захист внутрішнього ринку від неякісної та небезпечної для здоров'я людей продукції. Тоді ТК 75 за участю провідних фахівців галузі, розробив 14 міждержавних, 34 державні та 7 галузевих стандартів.

Вони, в основному, стосувалися аспектів «технічна сумісність», «інформаційна сумісність», «безпечність» і у достатньому обсязі забезпечили нормальне функціонування створюваної на той час національної Системи сертифікації продукції - УкрСЕПРО.

Період 1997-2000 років у створенні стандартів відзначався застоєм через відсутність бюджетного фінансування.

Сплеск активної діяльності припав на 2001 рік. ТК 75 розпочав його з гармонізації базових і загальних стандартів щодо безпеки машин. Це було обумовлено структурою європейських директив і відповідних стандартів. На рисунку наведено піраміду нормативних вимог із безпеки у машинобудуванні.

Рисунок 1. Структура НД, що регламентують вимоги безпеки у машинобудуванні

На вершині піраміди - директива [1], при значення якої - «забезпечити впевненість у тому, що розміщувана на ринку продукція є безпечною». Вона поширюється на будь-яку продукцію, включаючи нову, використовувану та відреставровану.

Нижче за рівнем розташовано директиви «нового підходу», зокрема [2, 3, 4] (в Україні їм будуть відповідати розроблювані технічні регламенти).

Третій рівень відповідає стандартам типу А - базовим стандартам з безпеки, що вміщують основні положення, принципи проектування і загальні положення, які можуть бути застосовані для всього машинного устатковання. Кількість цих стандартів для машинобудівної продукції вимірюється одиницями.

На четвертому рівні знаходяться стандарти типу В-загальні (горизонтальні) стандарти, що визначають окремі питання і заходи безпеки або окремі типи пристроїв безпеки, які можуть використовуватися для широкого діапазону машин. Таких стандартів значно більше, ніж стандартів типу А, їх кількість вимірюється десятками. Вони розподіляються на дві групи:

  • стандарти типу В1, які розглядають окремі питання безпеки (наприклад, безпечні відстані, температури поверхні, шум);
  • стандарти типу В2, які поширюються на пристрої, пов'язані з безпекою (наприклад, дворучне управління, блокувальні пристрої, огорожі, пристрої, що регулюють тиск, тощо).

На п'ятому рівні піраміди розташовано стандарти типу С - стандарти з безпеки конкретних видів машинобудівної продукції (наприклад, верстатне устатковання, ручний механізований інструмент, компресори тощо). Цих стандартів ще більше, їх кількість вимірюється сотнями.

У основі піраміди знаходяться властиві всім країнам СНД галузеві стандарти, яких, наприклад, у галузі верстатобудування - понад тисячу. Оригінали більшості з них перебувають за межами України, переважно у Росії.

З наведеної ієрархії НД і питомої ваги кожної групи цих документів витікає, що найбільш доцільно і раціонально роботи з гармонізації починати з розробки технічних регламентів і базових та горизонтальних стандартів. Такий підхід дає можливість за короткий термін ввести в Україні основні вимоги безпеки, що поширюються практично на всю продукцію машинобудування. Надалі передбачається поділити розроблення стандартів на конкретні види продукції машинобудування між зацікавленими в цьому підприємствами з одночасним аналізом чинних державних, міждержавних і галузевих НД, що встановлюють вимоги безпеки.

Виходячи з цих передумов, протягом 2001 року ТК 75 разом з ТК135 «Безпечність промислової продукції і засоби індивідуального захисту працюючих» підготував до видання 25 державних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими.

Зокрема, це стандарти груп А і В [5-Ю].

Інші стандарти, розроблені ТК 75, відносяться до групи С и визначають безпечність ручного неелектричного інструмента.

Стандарт [10] розроблено на базі європейського стандарту, четверте видання якого вийшло 1997 року. В Україні дотепер діє ГОСТ 27487, у свій час створений на базі EN, опублікованого 1985 року.

Відзначимо істотні відмінності нового стандарту [10] від попереднього:

1. Стандарт враховує електричне й електронне устатковання не тільки всіх машин і механізмів, але й їхніх груп, узгоджено працюючих разом, наприклад, під управлінням систем ЧПК.

2. У стандарті наведено структурні схеми типової машини і типової виробничої системи, що дозволяють користувачам чітко визначити межі дії стандарту й однозначно зрозуміти логіку його побудови.

3. У стандарті наведено 57 термінів і визначень з однозначним і чітким тлумаченням понять, що істотно підвищує ефективність і коректність використання стандарту.

4. У стандарті велику увагу приділено електромагнітній сумісності. Наведено структуру сумісності захисних проводів типової складної машини з електронним керуванням і чітко показано взаємний зв'язок різних за призначенням кіл заземлення у системі захисту всього устатковання.

5. У стандарті дано роз'яснення аварійних функцій, виходячи з сучасних європейських тлумачень особливостей аварійних ситуацій.

6. У стандарті описано алгоритм вибору елементів захисту електроустатковання машин від перевантажень і коротких замикань.

7. У стандарті наведено змінені вимоги до перевірки міцності ізоляції електроустатковання машин. Випробувальна напруга дорівнює 1000 В замість 1500 В, тривалість її дії 1 с замість 60 с. Зазначені зміни істотно впливають на вибір випробувальних засобів і усувають ризикові ситуації, які можуть привести до пошкодження електроустатковання у перебігу проведення випробувань.

У цілому новий стандарт [10] найближчим часом повинен стати в Україні потужним сучасним нормативним, технічним і методологічним засобом, що сприяє успішному зближенню з європейським співтовариством.

Стандарт [9] є базовим не тільки для стандартів на конкретні види продукції. Методологію оцінки ризику й управління ризиками, викладену в цьому стандарті, можна застосовувати також при створенні та впровадженні сучасних систем управління охороною праці і здоров'я персоналу відповідно до стандарту OHSAS 18001 [11].

У 2002 і 2003 роках при повній відсутності бюджетного фінансування НТЦ «СТАНКОСЕРТ», якорганізація, що веде секретаріат ТК 75 і є головною організацією Мінпромполітики України у галузі верстатобудування, за рахунок власних коштів підготував першу редакцію технічного регламенту «Безпечність машин». На підставі EC [2] у 2004 році згідно з рішенням Держ-споживстандарту до роботи підключено УкрТЕСТ Укрметртестстандарту. Змістовну частину регламенту щодо технічних вимог до продукції машинобудування визначає НТЦ «СТАНКОСЕРТ».

Цей регламент буде поширюватись на усі види промислового устатковання, що зумовлюється змістом терміна «машина», під яким слід розуміти:

  • сукупність пов'язаних між собою частин, (з яких принаймні одна рухома), що мають органи керування, забезпечуються електроенергією і призначені для обробки,переробки, переміщення матеріалів і виробів;
  • група машин, щозтієюметоюоб'єднані і функціонують як єдиний комплекс з'єдиним керуванням;
  • самостійні пристрої та устатковання, призначені винятково для забезпечення безпечності.
  • У розроблюваному технічному регламенті визначаються:
  • галузь поширення технічного регламенту й умови розміщення машин на ринку України;
  • основні вимоги безпеки, що охоплюють усі види вихідних від машин чинників небезпеки;
  • схеми і процедури оцінки відповідності;
  • умови нанесення і вимоги до маркування національним знаком відповідності і заходи, застосовувані при неправомірному його нанесенні;
  • критерії компетентності уповноважених органів, що можуть здійснювати оцінку відповідності згідно з технічним регламентом.

План поетапного впровадження регламенту передбачає підготовчий, перехідний і кінцевий етапи.

На підготовчому етапі:

  • формують і публікують перелік національних стандартів та інших НД, розробля ють і вводять в дію національні стандарти, ідентичні міжнародним і європейським (або модифіковані);
  • визначають, акредитують і уповноважують орган з оцінки відповідності;
  • підготовлюють пропозиції зі створення ефективного державного ринкового нагляду.
  • На перехідному етапі:
  • чинні нормативно-правові акти приводять у відповідність з положеннями технічного регламенту;
  • організують діючий державний ринко вий нагляд;
  • впроваджують схеми і процедури підтвердження відповідності;
  • поетапно скасовують обов'язкові національні стандарти і надають чинності добровільним національним стандартам, гармонізованим з міжнародними і європейськими.

На кінцевому етапі набувають чинності всі положення технічного регламенту.

Головний торговий партнер України - Росія - розпочав підготовку до переходу від обов'язкової сертифікації до добровільного підтвердження відповідності та визначив тривалість перехідного періоду - 7 років. Після завершення перехідного періоду в Росії українські сертифікати відповідності на продукцію визнаватися не будуть, тому, передбачаючи тривалість перехідного періоду в україні, необхідно враховувати термін, прийнятий Росією.

У зв'язку з упровадженням регламенту перед виробниками машин стоять такі завдання:

  • проаналізувати створювані машиною чинники небезпеки, оцінити застосовані захисні заходи та засоби і, за необхідності, внести зміни, які забезпечують виконання вимог стандартів ДСТУ EN;
  • доопрацювати конструкцію машини і виготовити її з урахуванням прийнятих змін;
  • доопрацювати посібник з експлуатації та інші експлуатаційні документи, зокрема, заходи та вказівки з безпечного використання машини, що забезпечують виконання вимогтех-нічного регламенту і стандартів ДСТУ EN;
  • проаналізувати ефективність роботи системи контролю якості готових машин щодо виявлення і вилучення машин, які невідповідають вимогам;
  • провести випробування машини на відповідність вимогам стандартів ДСТУ EN і мати протоколи випробувань (за необхідності, провести такі випробування в акредитованій лабораторії);
  • підготувати комплект документів згідно з вимогами технічного регламенту і, за необхідності, надати його уповноваженому органу та одержати сертифікат відповідності;
  • підготувати декларацію про від повідність машини вимогам технічного регламенту, включити її в посібник з експлуатації та застосовувати знак відповідності для маркування машин.

Комплект документів, необхідних для декларування відповідності, включає:

а) технічну і конструкторську документацію, зокрема:

  • креслення загального виду машини зі схемами кіл керування;
  • креслення деталей, розрахунки, результати випробувань тощо, необхідні для перевірки відповідності машини суттєвим вимогам безпеки;
  • перелік суттєвих вимог технічного регламенту, стандартів та інших вимог, врахованих під час створення машини;
  • опис заходів і засобів, застосованих для усунення чинників небезпеки, які створює машина;
  • протоколи випробувань, проведених самим виробником або, за необхідності, протоколи випробувань і сертифікати відповідності, видані уповноваженим органом;
  • примірник настанови з експлуатації.

б) процедури, які здійснює виробник для забезпечення підтримки відповідності машин вимогам технічного регламенту, у разі серійного виробництва.

За інформацією, яку має НТЦ «СТАНКОСЕРТ», рівень безпеки машин і підготовленості основних виробників машин такий:

  • машини відповідають більшості вимог безпеки, які містяться у [2] і стандартах EN;
  • більшість виробників не має задокументованого під час розробки аналізу чинників небезпеки, утворюваних машиною, та оцінки застосованих захисних заходів і засобів;
  • чинна конструкторська документація на машини, в основному, відповідає вимогам, викладеним у [2] і стандартах EN;
  • більшості виробників потрібно переглянути настанови з експлуатації та інші експлуатаційні документи відповідно до вимог,
  • викладених у [2] і стандартах EN;
  • процедури підтримки стабільного рівня безпеки машин під час їх виробництва, в основному, відповідають вимогам, викладеним у [2].

ТК 75 щороку визначає пріоритетність розробки стандартів, аби мінімізувати їх кількість, не залишивши без підтримки сучасними стандартами продукцію, що виробляється і має попит на вітчизняному і закордонних ринках. Тому до плану стандартизації на 2004 рік ми запропонували близько ЗО стандартів, частина з яких є базовими, а 15 - це стандарти типу С, що стосуються безпосередньо верстатного устатковання, яке реально виробляється нашими заводами і є перспективним для експорту. На жаль, план цього року не реалізується через відсутність фінансування.

Безумовно, що одночасно з гармонізацією стандартів необхідно переглянути всі галузеві стандарти (ГСТУ) з максимально можливим скороченням їх кількості, залишивши чинними лише необхідні на перехідний період стандарти. Значну частину цих робіт ми виконуємо разом з підприємствами за рахунок власних коштів. На жаль, ці роботи одиничні в силу того, що економічний стан верстатобудівних підприємств не дозволяє їм за рахунок своїх коштів профінансувати у необхідному обсязі гармонізацію стандартів, які поширюються на їх продукцію.

Фахівці організацій, які входять до ТК 75, у межах наявних можливостей, компетентно, доброзичливо, конструктивно і плідно виконували роботи зі створення нових НД, що сприяло розвитку національних систем стандартизації та сертифікації. Сподіваємось, їхня робота буде сприяти розвитку цих систем і надалі.

1. Директива 2001/05/ЕС. Щодо загальної безпеки подукції.

2. Директива 98/37/EC. Щодо безпеки машин.

3. Директива 73/23/ЕЕС. Щодо безпеки низьковольтного обладнання.

4. Директива 89/336/ EEC. Щодо електромагнітної сумісності.

5. ДСТУ EN 349. Безпечність машин. Мінімальні зазори для виключення можливості роздавлювання частин тіла людини.

6. ДСТУ EN 418. Безпечність машин. Обладнання для аварійної зупинки. Функціональні аспекти.

7. ДСТУ EN 954. Безпечність машин. Частини систем управління, що мають важливе значення з погляду безпеки.

8. ДСТУ EN 1037. Безпечність машин. Запобігання несанкціонованому запуску.

9. ДСТУ EN 1050. Безпечність машин. Принципи оцінки ризику.

10. ДСТУ EN 60204-1. Безпечність машин. Електроустатковання. Частина 1. Загальні вимоги. 7. OHSAS 18001:1999. Система менеджменту професійного здоров'я та безпеки. Вимоги.


 
Інформація для контактів:,
Загальні телефони, факс: +38 (048) 7258097, 7258197, 7255996, 7223947
Почтова адреса: 65011, пров. Онілової, 16, м. Одеса, ДП "НТЦ "СТАНКОСЕРТ"